ЗМІ: Захід не може відповісти на виклик “стратегічного недоумка” Путіна

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде нещодавно сказав українському журналісту, що «я думаю, що ми всі повинні бути чесними і сказати: Ніхто не робить достатньо» щоб допомогти Україні перемогти путінську Росію. Ейде мав на увазі країни НАТО, які наразі відзначають 75-ту річницю свого заснування 4 квітня 1949 року.

Професор політології Ратгерського університету в Ньюарку Александер Мотиль (фахівець з України, Росії та СРСР, а також з націоналізму, революцій, імперій) пропонує у колонці для The HILL розглянути заяву Ейде більш детально.

«Логічна думка, що лежить в її основі, полягає в наступному: Якщо ви вірите, як стверджує Ейде і більшість країн НАТО, що путінська Росія є екзистенційною загрозою для Європи, то ви зробите все можливе, щоб протистояти цій загрозі, допомагаючи Україні перемогти. Тепер розглянемо «від протилежного», де заперечення висновку логічно випливає із заперечення засновку: якщо, як каже Ейде, ви не робите все можливе, щоб допомогти Україні, то з цього випливає, що ви не вважаєте путінську Росію екзистенційною загрозою для Європи. Висновок неминучий: Країни НАТО говорять про російську загрозу, але їхнє зволікання, недостатня підтримка України і небажання запровадити справді каральні санкції свідчать про те, що вони насправді не мають на увазі те, що говорять», – пише професор.

Він зазначає, що у цьому відношенні авторитарний прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його колега зі Словаччини Роберт Фіцо є чесними. Вони відкрито підтримують Путіна, бо поділяють його тоталітарні цінності і захоплюються його жорстким режимом. Так само і Дональд Трамп та його республіканська партія MAGA.

«На цьому етапі критики Путіна, як і я, вступають у бій і наполягають на тому, що Росія є смертельною загрозою не лише для України, але й для всієї Європи, Сполучених Штатів і навіть усього світу. Ми також наполягатимемо на тому, що це настільки очевидно, настільки явно, що тільки дурень може не визнати, що Путін – це відповідь XXI століття Адольфу Гітлеру», – зазначає професор.

За його словами, країни Балтії, безумовно, бачать загрозу – їхня географічна близькість до Росії є тому підтвердженням. Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно прозрів і перейшов на бік найрішучіших критиків Путіна, хоча й риторично, але навіть Польща, яка є одним з найвідданіших союзників України, здається, не розуміє, що блокування кордону для українських вантажівок і руйнування української економіки – це не спосіб продемонструвати своє розуміння російської загрози.

«США – найбільший лицемір. За винятком невеликої групи затятих прихильників Трампа в Конгресі, американський політичний клас стверджує, що переважна більшість підтримує Україну і розуміє масштаби російської загрози. І все ж Вашингтон виявився нездатним підпорядкувати передвиборчу політику та особисті амбіції очевидній можливості того, що поразка України означатиме продовження російської експансії та Третю світову війну – і загибель тисяч американців», – пише Мотиль.

Професор вважає, що важко не прийти до висновку, що більшість західних держав просто не вірять, що Путін – це Гітлер. Він припускає, що політики і громадськість «просто сподіваються, що все це поганий сон, і що все буде добре, коли вони прокинуться». Професор припускає, що «колеса демократії» можуть «повільно обертатися» і допомога Україні врешті-решт прийде, але «в 1940-х роках Велика Британія і США проявили необхідну політичну волю, вжили радикальних заходів і зуміли створити феноменальну кількість зброї в найкоротші терміни».

«Іншими словами, все може звестися до лідерства… Заходу не вистачає Ввинстона Черчіла або Франкліна Рузвельта, щоб мобілізувати свої нації і зустріти російську загрозу прямо і непохитно. Іронія полягає в тому, що Путін – серійний невдаха, стратегічний недоумок, якого легко може перехитрити західний лідер, який наважиться спробувати», – вважає професор.

«На жаль, президент Джо Байден не зміг повести світ проти Путіна. Дональд Трамп продемонстрував, що він не може бути лідером, і крапка. Це може залишити долю України та Заходу в руках пана Макрона. Чи зможе він впоратися з цим завданням і стати Шарлем де Голлем?» – резюмує Мотиль.

Wiki




Хартия

Хартия

Присоединяйтесь к обсуждениям на сайте Хартия и читайте последние новости. Мы предоставляем платформу для анализа событий и выражения мнений.