«Крим. Реалії»: Довіра кримчан є найбільшим досягненням для нас

«Крим. Реалії»: Довіра кримчан є найбільшим досягненням для нас

Кінорежисер і кримський громадський активіст Олег Сенцов під час виступу на засіданні суду в російському Ростові-на-Дону. Пересохлий Північнокримський канал біля села Ішунь Красноперекопського району. Кілька тисяч кримських татар зустрічають свого лідера Мустафу Джемілєва в Армянську, коли він їхав із Києва до Криму, але російські силовики заблокували адмінкордон Криму з Херсонщиною, не пропустивши його. Це лише кілька сюжетів, які ілюструють історію сучасної окупації Криму росіянами.

Рефат Чубаров розглядає фотографії на виставці

26 березня у рамках відзначення 10-ліття проєкту в «Кримському домі» відбулося відкриття фотовиставки «10 років окупації та спротиву Криму у фотографіях журналістів “Крим. Реалії”». Тут представлені роботи Антона Наумлюка, Станіслава Юрченка, Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова, Олександри Сурган, Еміне Джаппарової, Езабера Пінхаса, Євгена Жука, Анатолія Кримського, Володимира Притули та журналістів «Кримської солідарності», які співпрацювали з «Крим. Реалії». Вони зняті у Криму протягом 2014–2022 років. «Це лише одна тисячна частина того, що ми могли показати, це невеликий зріз того, що відбувається в окупованому Криму», — сказав виконавчий продюсер «Крим. Реалії» Володимир Притула.

Володимир Притула

Ювілейна дата проєкту зібрала цього дня друзів і партнерів проєкту, які прийшли привітати, засвідчити свою повагу, поділитися спогадами, згадати тих колег, які зазнали репресій з боку окупаційного режиму в Криму та досі перебувають у його полоні. Усі ці десять років «Крим. Реалії» працював під гаслом «Кримчани мають право знати» і сьогодні продовжує свою роботу.

Під час відкриття виставки світлин журналістів «Крим.Реалії»

Таміла Ташева й Тарас Тополя

Голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин

Віталій Портников

«Десять років тому ми собі не уявляли масштабів репресій, ми не уявляли, чим це все обернеться. Десять років ми працюємо, щоб інформувати кримчан. Десять років «Крим. Реалії» — це десять років репресій і руху опору, про що ми розповідаємо щодня», — розповіла директорка української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч.

Мар’яна Драч

Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева згадала імена журналістів «Крим. Реалії», які зазнали переслідувань з боку російської окупаційної влади. Серед них і Микола Семена, якого двічі затримувала ФСБ й у 2017 році засудили заочно. Він лише у 2020 році зумів виїхати на підконтрольну Україні територію. Цього дня він також прийшов на урочистості «Крим. Реалії». «Це той майданчик, який розповідає про правду, яка є в Криму, про реалії життя в окупації», — сказала Таміла Ташева.

Таміла Ташева

Голова НСЖУ Сергій Томіленко та секретар організації Ліна Кущ вручили виконавчому продюсеру «Крим. Реалії» Володимиру Притулі «Спеціальну нагороду» за вагомий внесок в утвердженні демократичних цінностей, свободи слова, боротьби з дезінформацією та цензурою.

Ліна Кущ, Володимир Притула та Сергій Томіленко

Після відкриття фотовиставки відбулася дискусія «Крим: візії майбутнього 2.0», участь у якій узяли голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, лідер українського музичного гурту «Антитіла» Тарас Тополя, директорка, правозахисниця Центру прав людини Zmina Альона Луньова.

Рефат Чубаров, Альона Луньова й Тарас Тополя

Тарас Тополя

«Крим є одним із важливих компонентів майбутньої безпеки України. Крим — це економіка, доступ до Чорного моря. Крим — це політика, стратегія впливу на Чорноморський регіон. Крим — це українці, які чекають на повернення жовто-синього прапора», — сказав Тарас Тополя.

Альона Луньова

Альона Луньова розповіла, що збільшується кількість звернень кримчан до громадських організацій із питаннями щодо їхнього майбутнього після деокупації. «Держава має сказати їм, як виглядатиме життя після деокупації території півострова, що воно не буде суттєво гіршим, що складнощі, які будуть із документами, будуть розв’язуватися», — сказала Альона Луньова.

Рефат Чубаров

«Хай яким бачать майбутнє Криму — якщо його не пов’язувати з долею корінного народу, то таке бачення для нас є абсолютно неприйнятним. І в цьому я ще більше стверджуюся за роки повномасштабного вторгнення. Має бути відновлення прав кримськотатарського народу та сталий розвиток Криму. Бо без Криму не буде усталеної міцної держави», — сказав Рефат Чубаров.

Під час дискусії «Крим: візії майбутнього 2.0»

«Крим. Реалії» в умовах тиску та переслідування російської влади продовжує інформувати кримчан про те, що насправді відбувається в Криму та за його межами, й залишається одним із лідерів кримського інформаційного поля.

«Детектор медіа» поспілкувався з виконавчим продюсером проєкту «Крим. Реалії» Володимиром Притулою про досягнення проєкту за його 10-літню історію, труднощі, з якими стикалися, та про аудиторію, яка попри утиски з боку російських окупантів, залишається його читачами.

Володимир Притула

— Формально 25 березня вважається днем заснування проєкту. Насправді ж ми започаткувалися раніше: у перші дні березня 2014 року ми почали створювати команду й запускати цей проєкт. 25 березня 2014 року він побачив світ в інтернеті. Спочатку з’явився російськомовний сайт «Крим. Реалії», потім українськомовний, слідом — кримськотатарський сайт. Згодом ми запустили радіо, телепроєкт, з’явилися в усіх мережах і продовжуємо працювати.

— Володимире, якщо пригадати, як це все розпочиналося, з якою метою ви запускали проєкт і чи змінилася вона зараз?

— Проєкт «Крим. Реалії» створювався у ті дні, коли російські окупанти захопили телевежі в Криму, незалежні телерадіокомпанії, державну телерадіокомпанію «Крим». На «Радіо Свобода» зрозуміли, що виникають проблеми з інформуванням кримчан, зі свободою слова в Криму. Оскільки у «Радіо Свобода» є важлива місія — інформувати людей у тих регіонах, де є проблеми зі свободою слова, — то було ухвалено рішення й була така можливість розпочати спеціальний кримський проєкт для кримчан. Це не інформування про те, що відбувається в Криму для інших, а саме інформування кримчан. І ми з самого початку були зосереджені на цьому. Звичайно, інтерес до Криму великий, тож наша аудиторія дуже широка — і на «материковій» Україні, і в Росії, і за кордоном.

— Хто саме читає «Крим. Реалії»? І чи вам відомо, яка зараз ваша аудиторія в Криму?

— За ці 10 років кримські сайти відвідали чверть мільярда читачів. Звичайно, це не всі кримчани. Зараз ми не можемо сказати, скільки точно кримчан, тому що наші сайти блокують у Криму. Але все одно ми фіксуємо кримчан, місця, з яких вони заходять. Ми бачимо різке зростання аудиторії в різних країнах. Можна припустити, що це біженці, але ми також припускаємо, що це вмикається VPN. Наша основна аудиторія зараз у телеграмі, й наші експерти, з якими ми спілкуємося, говорять про те, що кримчани переважно отримують інформацію з телеграму. Для них важливі й сайти, і ютуб, який не блокується, і це теж наш майданчик. Ютуб і телеграм не блокують у Росії, і ці наші два майданчики мають мільйонні перегляди щомісяця. Сайти також зберігають свою аудиторію, вона трохи зменшилася після блокування, але ми сподіваємося, що кримчани там також є.

— Чи є у вас власні джерела інформації на окупованому півострові?

— Звичайно, після того, як почалися репресії проти журналістів, коли затримали й засудили спочатку Миколу Семену, засудили Влада Єсипенка, частина наших журналістів були змушена покинути Крим. Почалося велике вторгнення, мобілізація — і ми втратили частину нашої кореспондентської мережі. А проте залишаються журналісти, які співпрацюють із нами, залишається багато громадянських журналістів, які дають нам інформацію, і є просто кримчани. Ми багато інформації беремо з відкритих джерел, із користувацького контенту, перевіряємо його, верифікуємо. Наприклад, відео ударів, прильотів, вибухи. Ми шукаємо інформацію будь-де, важливо її перевіряти й уточнювати. Це важливий момент, який додався в нашій роботі.

Більш ніж 70 професійних журналістів, які з нами працювали на початку, були змушені відмовитися від співпраці під тиском російської влади та спецслужб або виїхати за межі Криму. Частина з них продовжує роботу на материку.

— А як ви дбаєте про безпеку своїх журналістів? Адже відомо, наскільки небезпечно передавати інформацію з окупації.

— Ми не посилаємо людей на якісь небезпечні заходи, у нас зменшилася кількість відео, яке знімають наші журналісти чи інформатори. Ми користуємося надійними та перевіреними месенджерами й просимо колег ними користуватися. Ми вживаємо цих заходів безпеки, періодично інструктуємо, як і що робити. Дуже, звичайно, впливає людський фактор. Приміром, хтось із колег забув заблокувати телефон, до нього прийшли ефесбешники, а в нього відкритий доступ. Такі моменти бувають. Усі наші колеги розуміють небезпеку, що вони ходять по лезу ножа — і тим ціннішою є їхня робота, тим героїчніші вони в наших очах і вагоміша їхня роль в інформуванні своїх сусідів, жителів Криму, жителів інших регіонів.

— Чи плануєте ви розширювати тематику публікацій?

— Ми постійно розширюємо й постійно шукаємо нові теми для висвітлення на своїх сторінках. Зараз ми бачимо, що запит — величезний на питання безпеки, як убезпечити себе. Ми бачимо величезний запит на інформацію про те, як виїхати з Криму, як захистити себе у спілкуванні з силовиками. Ми постійно за цим стежимо, постійно змінюємо теми, шукаємо нові — ті, що були б цікаві кримчанам. Це постійно триває.

— Які основні досягнення можете виокремити за 10 років роботи «Крим. Реалій»?

— Основне досягнення — це те, що ми збереглися, те, що нам довіряють. Найбільша цінність — це те, що нам довіряють у Криму та й за межами Криму. Проводили опитування на материковій Україні, яке показало, що ми — основне джерело інформації для журналістів про події в Криму. Нам важливо, що нас цінують на півострові. Зберігати взаємний зв’язок із Кримом і з кримчанами — це одна з основних цілей для нас. Це обмін інформацією з двох сторін і відгук на потреби кримчан.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись

Wiki




Хартия

Хартия

Присоединяйтесь к обсуждениям на сайте Хартия и читайте последние новости. Мы предоставляем платформу для анализа событий и выражения мнений.